Оцінювальні жанри

 Законспектуйте матеріал до уроку (ОСНОВНЕ)

 Оцінювальні жанри — похвала, осуд, рецензія, характеристика — формують ціннісне ставлення людини до світу, у якому вона живе, а також до себе в цьому світі. Поради щодо створення оцінювальних жанрів: прагніть до об’єктивності; оперуйте переконливими аргументами; не відходьте в змісті висловлювання від тези; у будь-якому оцінювальному висловлюванні шукайте позитив навіть тоді, коли рецензована робота відверто слабка; уникайте у своїх формулюваннях гнівної тональності. 

Похвала — оцінювальний жанр, завдання якого — стимулювати людину, оцінити її роботу, докладені зусилля, талант тощо. Похвала має бути дозованою, конкретною, виваженою, не надто емоційною. Адже є люди, у яких від похвали виростають крила, і вони будь-що намагаються в майбутньому виправдати похвалу, довести, що вона була дана не авансом, заслужено. А є такі, хто після похвали згортає крила й спочиває на лаврах. Тож важливо бути тонким психологом, коли вдаєтеся до такого оцінювального жанру, як похвала. 

Осуд — оцінювальний жанр, мета якого — висловити негативне оцінне ставлення мовця до адресата, висловити свою реакцію на невідповідність об’єкта оцінки певним нормам. Для висловлення осуду вживають оцінну лексику негативно-емоційного забарвлення. Вираження осуду може бути прямим і непрямим. Мета — висловити несхвальне ставлення та/або вплинути на співрозмовника, викликати в нього почуття провини, змінити його поведінку. Той, хто висловлює осуд, має заслужити це право своїми людськими та/або професійними якостями. Осуд благотворно впливає на адресата лише тоді, якщо його висловлює авторитетна людина. 

Рецензія — письмовий оцінювальний жанр, мета якого — оцінити мистецький чи науковий твір. У ній указують тему або найменування рецензованої роботи, її автора; визначають актуальність і правильність вибору теми; оцінюють систему доказів, повноту розкриття проблеми,­ наявність чітких висновків, якість оформлення роботи; указують на переваги й недоліки, що є в роботі. У кінці рецензії формулюють висновок про те, чи варта робота уваги, чи можна її рекомендувати до друку, використовувати для певних потреб тощо. Характеристика — зазвичай письмовий оцінювальний жанр, мета якого — опис, визначення істотних, прикметних особливостей, ознак кого- або чого-небудь. Це може бути офіційний документ, у якому міститься відгук, висновок про чиюсь трудову або громадську діяльність, моральні якості людини. Основні реквізити характеристики: назва документа й прізвище, ім’я, по батькові того, кому видано характеристику; рік народження, освіта; текст із зазначенням терміну роботи або навчання, ставлення до виконання своїх службових обов’язків чи навчання, рівень професійної майстерності, авторитет у колективі; дата складання; підпис відповідальної службової особи. Текст характеристики пишуть від третьої особи