Література рідного краю. Борис Антоненко-Давидович. "Сибірські новели"

Відео МОДЕРНА ПРОЗА

26.12.2023. Література рідного краю. Борис Антоненко-Давидович. "Сибірські новели"

Життя і творчість Б.Антоненка-Давидовича

Бори́с Антоне́нко-Давидо́вич (справжнє прізвище: Давидов, також Давидів; 5 серпня 1899, Засулля (тоді Полтавщина, тепер Сумщина) — 8 травня 1984, Київ) — український письменник, літературний перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови.

Жертва сталінського терору. За першою сфабрикованою справою засуджений до страти, вищу міру покарання замінили на 10 років ГУЛАГу, вини не визнав. За наступною справою засуджений на довічне заслання.

Закінчив Охтирську гімназію (1917 р.); навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, історико-філологічному факультеті Київського університету, які не закінчив у зв'язку зі зміною суспільного ладу й погіршенням матеріального стану.

Гімназія в Охтирці, де Антоненко-Давидович навчався

Брав участь у визвольних змаганнях 1917—1920-х роках: служив у лавах Запорізького корпусу 1918 року та Армії Директорії 1919 року. Обіймав посаду коменданта Мелітополя (1918 р.). Очолював відділ освіти Охтирського району (1920-ті роки).

Був членом Української комуністичної партії, секретарем її Київського губкому. Після її ліквідації до жодної сили не належав. Працював у відділі культури редакції газети «Пролетарська правда», згодом був відповідальним секретарем журналу «Глобус». Брав участь у літературній дискусії 1925—1928 років.

У 1933 році здійснив подорож на велосипеді з Києва до Полтави через Батурин, Глухів, Гадяч, Охтирку й Диканьку разом з Підмогильним, Іваном Багряним, Борисом Тенетою.

 

ЧИТАТИ "СИБІРСЬКІ НОВЕЛИ"